Шановні батьки!

Для закріплення результатів корекційно-відновлювальної роботи Ваші діти потребують щоденних домашніх занять.

... Читати далі »

1. Нормалізація тонусу в артикуляційному апараті, мімічній мускулатурі і кінцівках:
а) підбір спеціальної пози, при якій спостерігається максимальне зниження тонусу і мінімальний вплив патологічних тонічних рефлексів в процесі мовного акту;
б) погойдування торса дитини і легкі поштовхи всіх кінцівок.
2. Розвиток і формування ... Читати далі »

Рух пальців і кистей рук дитини мають на її розвиток особливий вплив. Фахівці стверджують, що ігри за участю рук і пальців сприяють гармоній­ному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові системи.
Японський лікар Намікосі Токудзіро ство­рив методику оздоровчого впливу на руки. Він стверджував, що пальці мають велику кіль­кість рецепторів, які надсилають імпульси до центральної нервової системи людини. На ки­стях рук є чимало акупунктурних точок, масажуючи які можна впливати на внутрішні орга­ни, що рефлекторно з ними поєднані.

... Читати далі »

Дієві практичні підходи в роботі з дітьми, які мають аутичні розлади.
В умовах переходу закладів освіти на інклюзивну форму навчання практично кожен садочок, школа приймає в свою родину дітей, які мають аутичні форми порушень. Досить часто особлива дитина має потенціальні можливості для адаптації в соціумі.

Педагогу важливо розуміти, з якими особливостями дитини доведеться зустрітися та як організувати взаємодію з особливим вихованцем, учне ... Читати далі »

Жодних особливих дітей, аутистів і інвалідів! Як не розгубитися і говорити коректно про і до людей з інвалідністю?

Найперше – потрібно забути слово “інвалід”. Два роки тому його прибрали з усіх законів України і замінили на “людина з інвалідністю”. Акцентувати потрібно насамперед на людині, а не на її інвалідності. Тому правильно казати “людина/дитина з…”. Наприклад, “дитина з ДЦП” (не децепешник), “дитина з розладами аутистичного спектру” (не аутист“; дитина за аутизмом – теж коректно, говорять про спектр, бо аутизм не буває однаковим), “дитина з епілепсією” (не епіл ... Читати далі »

Рекомендації щодо виконання артикуляційних вправ

Мовленнєва діяльність дітей формується у процесі пізнання навколишнього, спілкування з оточенням. Наслідуючи дорослих, дитина оволодіває мовою поступово і до 5-6 років за умови нормального розвитку в основному засвоює правильну в ... Читати далі »

Часто від батьків можна почути скаргу, що дитина не вимовляє багато звуків. Причиною таких проблем у дітей часто є недостатньо розвинений фонематичний слух. Фонематичний слух – це здатність аналізувати те, що ми чуємо

Сформовані фонематичні процеси є основою для чіткої звуковимови, правильної побудови складової структури слова, фундаментом для оволодіння граматичною стороною мовлення, успішного опанування письма і чита ... Читати далі »

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ

1. Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ДПА/ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків пс ... Читати далі »