У межах нашого спеціального розділу про інклюзію http://nus.org.ua/tags/129/ (за підтримки МФ “Відродження”) відповідаємо на запитання читачів.

Ця добірка стосується різноманітних тем щодо інклюзивного навчання. Вона стане в пригоді як тим, хто вже працюють в інклюзивних класах, так і тим, хто планує.

Відповідає керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти директорату дошкільної та шкільної освіти МОН Наталя Байтемірова.

Першу частину відповідей читайте за цим посиланням. http://nus.org.ua/questions/vidpovidayemo-na-zapytannya-robota-v-inklyuzyvnyh-klasah/

– Як працювати з дитиною з синдромом Дауна, яка не розмовляє?

Зверніться за консультацією до ІРЦ. Спробуйте побудувати альтернативну систему комунікації – це може бути жестова мова або піктограми. Підключіть до роботи логопеда, який має розробити систему роботи для розвитку мовлення та спілкування. (Також читайте наш текст “Як Яна зі синдромом Дауна навчається в інклюзивному класі” – ред.)

– Як краще запобiгти булiнгу?

Правильна позиція – у превенції проблеми, а не боротьбі з нею. Вчитель, особливо у початкових класах, формальний лідер. Його ставлення до дітей та їх сприйняття без вирізнення буде впливати на дітей. Можна продемонструвати відеоролік щодо булінгу та певним чином прокоментувати його. Важливо обирати таке відео, де головним героєм є не поганий хлопець, а навпаки – жертва, бо діти, особливо маленькі та підлітки, асоціюють себе з головним героєм відео.

– За якими поведінковими реакціями дитини можна дізнатися, що вона пережила стресову ситуацію, про яку не бажає говорити?

У такому випадку дитина буде засмученою, наляканою або замкнутою. Поведінка дитини буде різною залежно від травми або шкоди, яку пережила, її тривалості та глибини. Якщо дитина переживає просто стресову ситуацію – це нормально на різних етапах її життя. Головне – щоб це не було тривало або деструктивно. Маленька дитина виражає свої емоції через гру та малюнок. Часто дитина або підліток не може словесно оформити свій стан, тому кожну дитину треба вчити розуміти свої емоції та стани.

– Як правильно пояснити батькам, чому дитина з розладами психіки навчається з іншими дітьми?

Треба не боятися говорити з батьками та пояснювати ситуацію і особливості розвитку дітей (не конкретної дитини, оскільки ви не маєте права обговорювати конкретну дитину з іншими батьками). Усі діти мають однакові права, зокрема й на здобуття загальної середньої освіти. Роз’яснення ситуації дасть батькам інформацію, і вони не будуть боятися і хвилюватися за свою дитину. Батьків так само треба виховувати та запевняти, що ситуація під контролем та їхні діти в безпеці. Адже це все, що хочуть знати батьки, які ставлять такі запитання.

– Якщо діти взагалі не чують, чи повинен вчитель вчити мову жестів?

Так. Глухі діти мають право на здобуття освіти жестовою мовою, це передбачено Конвенцією про права осіб з інвалідністю. Але таку потребу може задовольнити і асистент вчителя або дитини. Якщо ж учитель хоче безпосередньо спілкуватися з дитиною, яка має порушення слуху та вчиться в його класі, він не буде ізолювати дитини та почне вивчати жестову мову. Методикою навчання дітей з порушеннями слуху передбачено, що жестова мова використовується як допоміжний засіб, адже головне – навчити дітей зчитувати з обличчя.

– Чи завжди рекомендована інклюзивна форма навчання для дітей із порушеннями слуху та імплантованим кохлеарним апаратом?

Інклюзивна освіти в закладі загальної середньої освіти – це вибір батьків незалежно від виду порушення, яке має дитина. Якщо батьки бажають, вони мають право на інклюзивне навчання відповідно до статті 20 Закону України “Про освіту”. Але, на мою думку, чим глибше порушення слуху, тим менш ефективне інклюзивне навчання. Ефективність спеціальної освіти набагато вища в багатьох випадках, але якщо такі спеціальні класи створені у звичайних школах.

– Чи можна у 3 класі перевести дитину на інклюзивне навчання? Як це зробити?

Якщо дитини з ООП навчається в класі, цей клас вже є інклюзивним. Якщо дитина потребує, може бути введена додатково посада асистента вчителя та \ або дитини залежнос від нозології.

– Як скласти план роботи з дитиною, яка погано чує?

Дитина з порушенням слуху має отримувати корекційно-розвиткові заняття з формування вимови та розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення, але це має робити спеціаліст. За консультацією ви можете звернутися в ІРЦ. Що стосується роботи дитини в класі, то здебільшого вона не відрізняється від роботи інших дітей, просто подумайте, яким чином ви пояснете дитині завдання або надасте інструкції.

– Як мають займатись фізкультурою діти з ДЦП? Індивідуально?

Принцип інклюзивного навчання передбачає включення дитини з ООП до загалу. Тому дитина має займатися зі всіма, але із застосування індивідуального підходу відповідно до можливостей дитини.

– У класі навчається дитина з ДЦП. Скільки годин надається на індивідуальне навчання?

У такому випадку важливо не плутати індивідуальне навчання (педагогічний патронаж), коли виділяється певна кількість годин на навчання з дитиною, та інклюзивне навчання, коли індивідуально проводяться лише корекційно-розвиткові заняття, а весь інший час дитина проводить у класі. Індивідуальні корекційні заняття здійснюються за окремою угодою або \ та в ІРЦ, оскільки на такі заняття окремо виділяється фінансування з освітньої субвенції на підтримку осіб з ООП.

– Чи мають право батьки дитину з атиповим аутизмом з когнітивним зниженням, СМН, енурезом, енкагрезом підгрупи А не віддавати до школи? Чи мають право працівники сільської ради чи школи рекомендувати батькам повторне обстеження для залучення дитини до навчання у школі? Батьки заяву не подавали.

Батьки мають право обрати будь-яку форму здобуття загальної середньої овіти, зокрема й педагогічний патронаж, що для такої сукупності діагнозів буде більш сприятливим. Батьки відповідальні за здобуття дитиною загальної середньої освіти. Працівники сільської ради або дирекції школи не можуть вимагати додаткових обстежень, але можуть допомогти батькам обрати форму здобуття, яка буде більш зручною для дитини.

– Чи можливо створювати спеціальні школи для дітей з ООП?

Система та мережа спеціальних закладів освіти вже створена. Спеціальна та інклюзивна освіти – альтернативні одна одній. Іклюзивна освіти передбачає включення дітей з ООП до звичайних класів, а спеціальна освіта – створення спеціальних класів та використання спеціальних програм та методик.

– Чи мають право викладати предмети вчителі початкової освіти дитині з інвалідністю (опорно-рухове захворювання) на індивідуальному навчанні? Поки що про інклюзивний клас директор мовчить і збирається оформити дитину на індивідуальне навчання.

Форму здобуття загальної середньої освіти (індивідуальну або інституційну) для дитини обирають батьки або інші законні представники. У повноваженнях керівника закладу освіти – розподіляти педагогічне навантаження та призначати працівників. Звичайно, керівник має визначити більш фахову людину, але він також має дотримуватися трудового законодавства щодо робочого часу.

– До 1 класу мають бути зараховані 2 учня з ООП, їм уже по 7 років один з ДЦП (не розмовляє), другий має аутизм, розмовляти став півроку тому нерозбірливо. Як мають бути призначені для них помічники, і чи може мама (дитини з аутизмом) бути помічником, маючи дошкільну освіту?

Частина друга статті 21 Закону України “Про загальну середню освіту” визначає, що соціальні потреби дітей із складними порушеннями розвитку під час їх перебування в загальноосвітньому навчальному закладі задовольняє асистент дитини – соціальний працівник, батьки або особа, уповноважена ними. З цієї частини випливає, що асистент дитини не є педагогічним працівником та ним може бути як соціальний працівник, так і один з батьків. Тобто педагогічна освіта в такою випадку не обов’язкова.

– Де в законодавстві прописані вимоги до освіти асистента вчителя?

Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (постанова КМУ від 14 червня 2000 р. N 963), асистент вчителя – це педагогічний працівник. Тому до нього вимоги, як і до всіх педагогічних працівників, визначені статтею 24 Закону України “Про загальну середню освіту”, а саме:

“Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладах системи загальної середньої освіти”.

– Чи можуть батьки дитини з ООП обирати асистента вчителя, ініціювати зміну асистента вчителя на людину, яка, на їхню думку, краще “підходить” дитині і має кращу освіту?

Асистент вчителя – це працівник закладу освіти і він має всі права та обов’язки, зокрема і трудові. Тому звільнення з посади та / або позбавлення (зменшення) педагогічного навантаження здійснюється відповідно до трудового законодавства.

Звільнити з посади працівника керівник закладу освіти може на підставі, що визначена Кодексом законів про працю. Такої підстави як бажання батьків немає. Тому дії керівника будуть незаконними. У разі виникнення такої проблеми може бути застосовано переведення на іншу посаду (години) за згодою працівника. Для превенції таких випадків краще зважено підбирати кадри та проводити роботу з батьками та працівниками.

– Чи затверджені корекційно-розвиткові програми для дітей з ООП? І де з ними можна ознайомитись?

Міністерство освіти і науки надає грифи і корекційно-розвитковим програмам, з якими можна ознайомитись на сайті Інституту модернизації змісту освіти.

– Діти з ООП є і в санаторних школах, причому не за профілем школи. Чи зможуть такі діти після висновку ІРЦ продовжувати навчання в цій школі? Чи можна в такому разі складати для них ІПР, чи це можливо лише в інклюзивних класах?

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про загальну середню освіту”, санаторна школа – це заклад загальної середньої освіти з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування. Тобто до санаторної школи зараховують дітей з відповідним захворюванням, таким чином всі такі діти є дітьми з ООП. Положення про санаторну школу не передбачає обов’язкове складання індивідуальної програми розвитку, що не виключає таку можливість, якщо є потреба у корекційно-розвиткових заняттях.

– Хто оплачує працю асистента вчителя? Якщо в класі двоє дітей з особливими освітніми потребами, асистентів має бути два?

Асистент вчителя – педагогічний працівник в штаті закладу загальної середньої освіти і, відповідно, його заробітна платня здійснюється за тим самим механізмом, що й інших педагогічних працівників.

Відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 06.12.2010 № 1205), посада асистента вчителя вводиться у школах, де запроваджено інклюзивне навчання, для роботи з учнями з особливими освітніми потребами з розрахунку 1 ставка на клас, в якому навчаються такі діти. Тобто, незалежно від кількості учнів з ООП, в інклюзивному класі може бути не більше 1 ставки асистента вчителя.

– Чи потрібно складати ІПР для учнів спеціальної школи для дітей з інтелектуальними порушеннями, які навчаються за індивідуальною програмою? Чи потрібно складати індивідуальну картку розвитку всім учням цієї школи?

У спеціальній школі на кожну дитину не складається ІПР. Адже корекційний складник, який передбачає корекційно-розвиткові заняття, передбачений освітньою програмою спеціальної школи, яка вже адаптована до потреб дітей з такими особливостями розвитку. Для дитини на індивідуальному навчанні складають індивідуальний навчальний план відповідно до кількості навчальних годин, передбачених для такої форми здобуття загальної середньої освіти. Цей індивідуальний навчальний план має містити години на корекційний складник.

– Яка максимальна кількість дітей з особливими освітніми потребами має бути в класі?

Відповідно до пункту 8 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (постанова КМУ від 15 серпня 2011 р. № 872) у класі з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить:

одна – три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;

не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.