11:51 AM
Адаптована програма з арт-терапії для дітей з обмеженими можливостями

 Арт-терапія (лат. ars - мистецтво, грец. Therapeia - лікування) являє собою методику лікування за допомогою художньої творчості. Арт-терапія сьогодні вважається одним з найбільш м'яких, але ефективних методів, що використовуються в роботі психологами і психотерапевтами.

Пояснювальна записка

Серед сучасних можливостей подальшого удосконалення реабілітаційних технологій належна увага надається арт-терапії. Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватися з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона дає змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища. Через малюнок або інший вид творчої діяльності дитина може “виплеснути” негативні та поділитися позитивними емоціями.

Ефективність лікування дитини з особливими потребами значною мірою залежить від бажання самого пацієнта впоратись з хворобою, удосконалити власні рухові можливості, що супроводжується значним навантаженням на його мотиваційну сферу. Розвиток мотивації дитини з органічним ураженням нервової системи залежить від багатьох чинників як фізіологічної, так і психологічної природи і тісно пов’язаний з особливостями становлення, дозрівання адаптивних систем організму. Досить потужним чинником для “запуску” рухової діяльності, розвитку мотивації та самоприйняття може стати потреба дитини в самовиявленні, самоствердженні, для реалізації якої діти широко використовують творчість.

Даний психотерапевтичний напрямок має переваги поміж інших, тому що це невербальна форма роботи. Це важливо для тих, хто має мовні вади, труднощі у вираженні почуттів, переживань. Образотворча діяльність є засобом з’єднання між дитиною та психологом. Цей психотерапевтичний напрямок дозволяє обходити “цензуру свідомості”, є засобом вільного самопізнання та самовираження. Арт-терапія має “інсайт-орієнтований” характер, створює атмосферу довіри й уваги до внутрішнього світу людини.  Психологічну корекцію можна починати вже з 3-х років.

Арт-терапія включає в себе:

  • Нетрадиційні напрямки образотворчої діяльності, направлені на корекцію мотиваційної сфери дитини, що передбачає психологічний супровід сюжетних ліній, створених дитиною.
  • Створення колажів з малюнків, фотографій, символів, природних матеріалів навчає дитину “спілкуватися” з навколишнім середовищем.
  • Пальчиковий театр та нетрадиційні форми роботи з папером мають на меті психокорекцію моторної, когнітивної, мотиваційної сфери дитини. За допомогою сюжетно-рольової гри діти знайомляться з елементами виразних рухів, мімікою, жестами.
  • Робота з тістом, тістопластика передбачає корекцію рухової можливості дитини, корекцію пізнавальних й творчих можливостей дитини.
  • Малювання на тканині губкою, пальцями та долонями підвищує потреби в активності та реалізації моторних та емоційних можливостей.
  • Сенсорна інтеграція та психокорекція передбачає знайомство дитини з формою, розміром, площиною та частинами предметів, що сприяє психокорекції пізнавальних процесів, мотивації, а також  підвищенню соціальної адаптації дитини.
  • Одним із найцікавіших напрямків терапії є створення вистав дітьми шкільного віку за допомогою ляльок. Приймаючи участь у лялькових виставах, учні початкових класів навчаються грати сюжетні ролі за казкою й “приміряти” ту чи іншу роль на себе.  На протязі заняття діти не тільки отримують задоволення від пізнання навколишнього світу, але й вчаться керувати собою та відчувати темпоритм сюжету. Ляльковий театр спрямований на формування емоційної сфери дитини, розвиває  пам’ять, мислення, увагу та уяву.

Особлива увага приділяється відтворенню фантазії дитини. При цьому дотримуються основних правил арт-терапії: дитина має право вибирати вид та зміст своєї творчої діяльності, працювати в своєму особистому темпі, врахування індивідуальних особливостей дитини, підбір певних видів діяльності, які окрема дитина спроможна виконати і отримати результат, регламентування роботи дитини, що дає змогу підвищити зосередження уваги. Такі правила дають змогу стимулювати пізнавальну активність дитини, організувати поведінку, підвищити самооцінку.

На заняттях з арт-терапії дітей не примушують виконувати визначених психологом завдань, а навпаки, дається змога самим знайти собі заняття, щоб викласти свої інтереси та уподобання. Дитина починає глибше усвідомлювати свої потреби і мотиви, краще концентрувати та переключати увагу в процесі діяльності. Заохочуючими стимулами до подальшої співпраці з дитиною є позитивна оцінка психолога, допомога у виконанні завдань з боку батьків, пропозиція взяти бажану іграшку або ласощі.

Арт-терапія заснована на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх механізмах саморегуляції та зцілення. Цей психотерапевтичний напрямок включає  в себе багато інших, таких як психотерапія, ігротерапія, психодрама, музикотерапія, танцювальна терапія, символдрама.

1 цикл навчання, починаючи з 3-х років,  передбачає формування передумов до сприйняття   інструкцій педагога, розвиток вміння співпрацювати з дорослим, концентрувати увагу на незначний проміжок часу, працювати “рука в руці”; передбачає формування елементарних знань щодо кольору, розміру, величини оточуючих предметів. Даний цикл включає в себе наступні види діяльності програми з арт-терапії: сприймання кольорової гами за допомогою нетрадиційних напрямків з образотворчої діяльності (малювання губкою, пальцями, крейдою, на тканині та ін.), початкові навички створення колажів з різноманітних матеріалів, пальчиковий театр, тістопластика.

2 цикл навчання спрямований на формування первинних самостійних навичок, часткове розуміння інструкції, виконання завдання “рука в руці” та спільну співпрацю з дорослим, виконання дій за педагогом, спираючись на зразок та інструкцію. Вдосконалення набутих умінь відбувається в процесі діяльності з колажами, тістом, малюванням та грою в ляльковому театрі та іншими напрямками передбаченими програмою.

3 цикл навчання передбачає поглиблення та вдосконалення знань, умінь та навичок дитини, уміння розуміти інструкцію педагога, уміння використовувати здобутий досвід, спиратись  на зразок, бачити свої помилки та виправляти їх. Програма з арт-терапії в рамках даного циклу включає в себе нетрадиційні напрямки роботи із образотворчої діяльності, пальчиковий і ляльковий театр, створення колажів, малювання та тканині, робота з тістом, сенсорну інтеграцію.

4 цикл навчання передбачає готовність вихованця до виконання завдання за інструкцією, самостійну роботу дитини, або роботу з незначною направляючою допомогою дорослого, розвиток уяви та образного мислення, вміння елементарно аналізувати свою роботу та вдосконалювати її через усі види діяльності передбачені програмою психотерапевтичного напрямку.

Таким чином, арт-терапію, як методику корекції, доцільно використовувати в комплексі функціонально-системної медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров’я та з їхніми батьками. Використання даного напрямку дозволяє здійснювати більш ефективний вплив на формування емоційної сфери, спонукає до подальшого розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем, покращує соціальну адаптацію дитини та батьків. Психотерапевтичний напрямок дозволяє творити та грати разом з дитиною, і бути не в якості педагога, а повноцінного учасника творчого процесу дитини.

Програма адаптована до психофізичних індивідуальних можливостей дітей з особливими потребами.

Програма спирається на навчально-виховні та корекційно розвиваючі методики: В.В.Макарова, Є.Грьонлюнд та Н.Оганесян, Мартинюка В.Ю.,  Зінченко С.М., Боргуш Р.В.

Зміст програми

Тема Сюжетно-рольова гра Психокорекція
1. Ляльковий театр (72 години)
- Дружні зайчата 1 та 2 ч.; Теремок; Дюймовочка, Рукавичка, 12 місяців, Свято матері, Казка про весну, Казка про трьох поросят.
Дитина грає за допомогою ляльки сюжетну роль за казкою, в результаті чого відбувається емоційний аутотренінг через емоційну ідентифікацію з персонажем. Формування емоційної сфери дитини, розвиток пам’яті, мислення, уваги й уяви. Ознайомлення з елементами виразних рухів, мімікою, жестами.
2. Нетрадиційні напрямки із образотворчої діяльності (8 годин) - Сприйняття кольорової гами через абстрактне малювання губкою;- Малювання пальцями;
- Малювання долонями;
- Колективне малювання;
Обговорення малюнків, розігрування ситуацій за сюжетом малюнку. Ігри-вправи на емоції та емоційний контакт. Корекція пізнавальних процесів, розвиток сприймання та сенсорних властивостей дитини. Корекція мотиваційної сфери.
3. Колаж (8 годин)
- Предметні колажі з неживих предметів;
- Предметні колажі із живими предметами;
- Сюжетні колажі;
Елементи сюжетно-рольової гри, обговорення  та подальший розвиток сюжетної “лінії” колажу. Підвищення пізнавальної активності. Психологічний супровід сюжетних ліній колажу.
4. Колаж з природних матеріалів (8 годин)
- Килимки з листя;
- Килимки з жолудів;
- Килимки з каштанів;
- Робота з предметами-замісниками;
Обговорення та складання розповіді. Психологічний супровід сюжетних ліній колажу. Корекція мотиваційної сфери дитини.
5. Пальчиковий театр та нетрадиційні форми роботи з папером (16 годин)
А) - “Розумниця Маша”, “Дятел та Сова”, “Лелека  та Жабеня”, “Кіт Василь”;
- Гра з водою;
Дитина грає за допомогою пальчикової ляльки роль за казкою. Обговорення та подальший розвиток сюжету вірша. Формування емоційної сфери дитини (поняття “добро”, “погано”, “весело”, “сумно”), розвиток пам’яті, мислення, уваги й уяви. Ознайомлення з елементами виразних рухів, мімікою, жестами.
Б) - Візерунок із серветок;
- Серпантинові казки;
- Робота з мокрим папером;
Включення ігрових моментів в процесі творчості дитини  на заняттях. Корекція моторної, когнітивної, мотиваційної сфери дитини, розвиток уяви та сприйняття.
6. Робота з тістом, тістопластика (8 годин)
- Тістопластика;
- Тістомозаїка;
- Виготовлення предметних та сюжетних композицій;
Розігрування сюжету за допомогою виготовлених предметів. Психокорекція рухової можливості дитини, корекція пізнавальних та творчих можливостей дитини.
7. Тактильно-рухове сприйняття (8 годин)
- Впізнавання предметів навпомацки;
- Тактильно-руховий вибір за зразком.
- Уявлення
Обговорення зображеного на ткані та створення етюду.

 

Психокорекція рухової можливості дитини, підвищення потреби в активності та реалізації своїх моторних, та емоційних можливостей.
8. Сенсорна інтеграція та психокорекція (8 годин)
- Корегування уявлень про форму предметів;
- Корегування уявлень про розмір предметів;
- Корегування уявлень про цілісне сприйняття предмету та сприйняття окремих частин в ньому.
- Корегування уявлень про простір і орієнтування у ньому.
Елементи сюжетно-рольової гри (знайомство з іграшкою, виконати завдання разом з “гостем” заняття). Психокорекція пізнавальних процесів дитини та мотивації. Підвищення соціальної адаптації дитини.

 

Переглядів: 2021 | Додав: irc-slavutich | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar