Інклюзивне навчання – красива назва, де всі учні                                                                                                                    «звалені в одну купу»

«Інклюзія» – це не красива назва системи, при якій всі учні звалені «в одну купу», це не вияв доброї волі та благодійництво. Це підхід та філософія, яка передбачає, щоб усі учні отримували більше можливостей, як в плані навчання, так і в соціальному житті. «Інклюзія» – це не просто підхід системи, який збирає всіх учнів разом, він сприяє тому, щоб кожен учень відчував себе включеним, щоб його здібності та потреби враховувалися і були оцінені.

Отже, інклюзивне навчання – це процес, при якому враховується різноманітність учнів, а навчальні плани та цілі підпорядковуються під їхні здібності та потреби. У цьому процесі важливою є роль вчителів та їхніх асистентів, які застосовують свій досвід та знання для того, щоб кожна дитина змогла навчатися з найбільшою для себе користю.

Інклюзивне навчання означає, що всі учні,

які мають спеціальні освітні потреби та потребують підтримки, не отримують її в необхідному обсязі

Інклюзивний підхід означає, що вчителі надають індивідуальну підтримку всім учням. Інклюзивні школи передбачають надання підтримки та послуг вчителям та дітям там, де це потрібно. Гнучкий розклад, робота з дітьми, співпраця з громадськими організаціями, спільна позакласна робота – ось кілька способів, які допомагають педагогам краще «підлаштовуватися» під потреби дітей, сприяти тому, щоб діти з інвалідністю отримали необхідні послуги та підтримку.

Інклюзивне навчання означає, що всі діти повинні

проводити весь час у класі

Практика інклюзивного навчання показує, що кожен учень може отримувати знання в різних місцях (бібліотека, лабораторія, комп’ютерний клас, ігрові майданчики, спортзал, майстерні та ін.), і традиційний клас – це одне з цих місць. Іноді для навчання потрібно, щоб учень був зі своїм класом, а іноді – в невеликій групі, іноді на одинці з вчителем.

З дітей з інвалідністю в класі знущатимуться

Досвід показує, що при правильному плануванні роботи з впровадження інклюзивних форм навчання між звичайними дітьми та дітьми з інвалідністю в класах створюється дружня атмосфера. Звісно, діти в будь-якій школі дражняться, мабуть, і школа з інклюзивним навчанням не буде винятком. Потрібно обговорювати прецеденти відкрито, так, щоб той, хто постраждав, отримав підтримку, і весь клас зрозумів значення цього.

Вчителі не знають, як навчати дітей з інвалідністю

Вчителі використовують індивідуальний навчальний план як інструмент, за допомогою якого вони надають учням знання, що знадобляться їм у житті. Деякі діти засвоюють матеріал повільніше від інших. Вчителі повинні намагатися враховувати індивідуальні особливості учнів так, щоб матеріал був зрозумілим. Розуміння того, що інвалідність – це одна із особливостей людини, надає можливість педагогові правильно спланувати навчальний процес.

Якщо в класі є учні з інвалідністю,

то рівень викладання знижується

При інклюзивному підході виграють усі учні, оскільки такий підхід робить навчання більш індивідуальним. Коли вчитель планує урок, йому потрібно враховувати особливі потреби всіх своїх учнів. Наприклад, завдання на уроці літератури для кожного учня може бути різним: хтось зможе написати твір на кілька сторінок, хтось вірш, хтось зробити усне повідомлення. Звісно, знання учня повинні відповідати основним вимогам та стандартам програми, але досягти необхідного рівня можна різними методами.

Інклюзивні школи – гарна ідея, але її важко реалізувати

Якщо від початку планувати діяльність згідно з принципами інклюзивного навчання, то людські та фінансові витрати будуть незначними. Ні директор, ні вчитель не зможуть самостійно впроваджувати ідею інклюзивної освіти. Це робота команди фахівців – педагогів, дирекції школи, спеціалістів управлінь освіти та ПМПК, громадських організацій, батьків, які об’єднують свої зусилля для створення школи для всіх.

ОСНОВНІ ПЕРЕКОНАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

• Кожен має право на освіту. Усі діти можуть вчитися.
• Кожен може зіткнутися з труднощами у навчанні у певних сферах або у певний час. Кожен потребує допомоги в процесі навчання.
• Школа, вчитель, сім’я і суспільство несуть основну відповідальність за сприяння у навчанні.
• Людські відмінності та цінності збагачують суспільство. Дискримінаційне ставлення та поведінка повинні піддаватися критиці.
• Потрібно готувати дітей до життя у інклюзивному суспільстві, якому властива толерантність і яке приймає різноманіття.
• Учителі не повинні впроваджувати інклюзивне навчання самостійно, вони потребують постійної підтримки в отриманні додаткових знань.
• Освіта починається від народження. У ранньому дитинстві освіта особливо важлива, але вона не закінчується в зрілому віці – цей процес триває все життя .

Інклюзивний простір. Порадник для педагогів та батьків навчально-методичному посібнику / укл. Логвін Т.В. – Чернігів : Десна Поліграф, 2018. –