Головна » 2018 » Лютий » 26 » Рекомендації педагогам, які навчають дітей з інтелектуальною недостатністю
7:15 PM
Рекомендації педагогам, які навчають дітей з інтелектуальною недостатністю

Різнобічне психологічне обстеження особливостей і стану психічних функцій дитини з різного роду труднощами в навчанні або поведінці має на меті надання допомоги вчителю та батькам у подоланні цих труднощів.

Відповідно до вивченої літератури та спостереженнями труднощі в навчанні можуть бути зумовлені різними чинниками: соматичною ослабленностью, яка проявляється у швидкій стомлюваності, млявості, сонливості, поганому самопочутті, головних болях (при церебростеніях). При психологічному обстеженні такі діти справляються добре з завданнями, які не займають великої кількості часу і не вимагають конкретних знань, засвоєних у процесі навчання (методика «Відгадайка», що вимагає для вирішення не більше 15 хвилин, автор Л.І. Переслені, 1984 р.). Але навіть за цих умов відзначається зниження цілеспрямованості, яке посилюється до кінця завдання.

Недоліки довільної уваги виявляються і при інших формах обстеження. Звідси стає зрозуміло, що напружена робота на уроці у таких дітей незмінно супроводжується різким зниженням результативності та призводить часто не просто до низької успішності, але й погіршує стан здоров'я.

Таким дітям необхідно вкрай акуратно дозувати навантаження, як в школі, так і вдома, потрібно давати дитині перерви при виконанні тривалих завдань. Таких дітей краще більш інтенсивно навантажувати на початку уроку, на початку навчального дня і знімати навантаження в кінці занять.

Другу велику групу дітей, які насилу справляються зі завданнями, які вимагають розумової напруги і великих тимчасових витрат, складають діти у яких труднощі в навчанні бувають обумовлені слабкою регуляцією довільних форм діяльності. У цих випадках можуть успішно виконуватися короткочасні, особливо цікаві, привабливі завдання.

Однак необхідність тривалої роботи, особливо тоді, коли дитина вже зрозуміла суть пропонованої задачі, зазвичай супроводжується появою великої кількості різноманітних помилок.

Діти з незрілою функцією довільної уваги часто опиняються в числі невстигаючих школярів. Така дитина при обстеженні з застосуванням вербальних завдань може дати вкрай низькі результати, особливо якщо вона з неблагополучного соціального середовища (педагогічно занедбані, часто госпіталізується тощо).

Недостатньо розвинене словесно-логічне мислення нерідко призводить до помилкового висновку про недорозвиненні пізнавальної сфери в цілому.

Слід додати, що відповідно до психофізіологічних даних, незрілість механізмів довільної уваги властива в тій чи іншій мірі всім дітям 6-7 років, а тому в процесі навчання першокласників рекомендується використовувати різні прийоми для залучення уваги дитини до навчального матеріалу, підвищення його інтересу, стійкості діяльності. Які це можуть бути прийоми для залучення мимовільної уваги?

Розвиток довільної уваги відбувається на базі мимовільного. Важливу роль має мова вчителя. Вона повинна бути виразною, чіткою, оптимальної гучності зі змінними інтонаціями, приуроченим до тих місць пояснення, які мають ключове значення.

Важливо використовувати різні прийоми залучення мимовільної уваги дітей протягом уроку з урахуванням його змісту.

Існують різні прийоми для залучення уваги до навчального матеріалу. Так на дошці різними крейдами підкреслювати те, що найбільш важливо для розуміння і засвоєння того чи іншого розділу програми. Потрібно враховувати, що при вивченні особливостей зорового сприйняття і емоційно-вольових аспектів за допомогою тесту Люшера можна виявити бажані дитиною кольори. Ці спостереження особливо важливі при індивідуальній роботі з дітьми.

Чималого значення має розмір, яскравість зорових стимулів. Підвищене відволікання дітей з незрілими процесами регуляції діяльності вимагає особливого контролю за тим, щоб під час занять, а особливо при поясненні нового матеріалу в полі уваги дітей не потрапляли нові, що не мають відношення до цього матеріалу подразники. Наприклад: треба продумати, де розмістити стенди з інформацією до уроку, з новим матеріалом.

Малий обсяг уваги, характерний для дітей з труднощами в навчанні різної етіології, вимагає зменшення кількості елементів, які повинні відслідковуватися учнями при виконанні різних завдань. Вкрай складними є такі вимоги, як підтримання різних інтервалів на зошитовому листі, що часто ускладнюється порушеннями зорово-просторового характеру.

Що робити в цих випадках? Дітям з нестійкою увагою і підвищеним відволіканням, поряд з виснаженістю, необхідно зменшити обсяг завдання, наприклад, розмір прочитаного або письмового тексту.

При цьому важливо використовувати дані психологічного дослідження і власних спостережень, які розкривають ступінь поінформованості дитини. Якість виконуваного завдання буде різко страждати, якщо в тексті буде багато незнайомих слів. Успіх у засвоєнні нового навчального матеріалу дуже часто залежить від темпу його подачі. Слід повторювати один і той же матеріал і не приступати до нового, поки не переконаєтеся в тому, що поданий матеріал зрозумілий і сприйнятий.

Інтенсивна робота на уроці завжди призводить до накопичення напруженості і супроводжується надмірною руховою активністю в кінці уроку і особливо на перервах. Для зняття напруги можна дозволити дітям вставати і походити по класу, проводити фізкультхвилинки.

Багатьом нашим дітям властива емоційно-вольова незрілість, тому вчителям і батькам слід широко використовувати заохочення. Негативні оцінки діяльності учня, особливо в нашому випадку, впливають вкрай несприятливо. Створення позитивного емоційного ставлення - важливий фактор успішної адаптації до шкільних умов, фактор поліпшення засвоєння знань і навичок.

Наступна важлива проблема, з якою стикається вчитель - це недоліки пам'яті. Проявляється це в тому, що добре зрозумілий і засвоєний матеріал навіть на наступний день може сприйматися як незнайомий. Через деякий час він спливає і знову може зникнути. Причин може бути декілька: незрілість механізмів довільної діяльності, зниженим інтересом, слабкою селективністю, а може бути обумовлено слабкістю процесів слідоутворення.

У цьому випадку різноманітні прийоми, що поліпшують увагу і працездатність, виявляються хоча і корисними, але недостатньо ефективними. Серед батьків і деяких учителів побутує думка, що дефекти пам'яті найкраще долати в спеціальних позанавчальних тренуваннях, які проводить психолог або інший фахівець. На практиці ж виявляється, що діти з ЗПР погано використовують позанавчальний досвід при виконанні навчальних завдань.

Вчителю необхідно пам'ятати, що нове засвоюється лише на основі вже відомого. Важливо додати, що пізнавання раніше сприйнятого зазвичай супроводжується позитивними емоціями. Тому вчителю доцільно починати урок з короткого повторення добре засвоєних понять, а потім переходити до малознайомого, вивчення якого розпочато нещодавно, і завершити поясненням нового. Позитивний ефект дає запис на дошці нового матеріалу і залишення його до наступного уроку. Для кращого запам'ятовування вчитель зазвичай двічі читає відповідний матеріал. Добре діє додаткове прочитання того ж уривка окремими учнями (бажано з гарною дикцією) і особливо хором. Можна задавати навідні запитання. Ефективний запис на дошці основних положень спільно з учнями.

Категорія: для учасників педагогічного процесу | Переглядів: 58 | Додав: штв | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar