А що з домашньою роботою?
Або чи повинні діти з аутизмом бути звільнені від виконання домашнього завдання?
Для багатьох дітей з аутизмом, їх сімей та вчителів основним джерелом страждання є виконання домашнього завдання, навіть на задовільному рівні.

Чому діти, що належать до цієї групи мають такі емоційні реакції на саму думку про початок виконання їх домашньої роботи і складнощі з завершенням поставленої задачі? Можуть бути два пояснення.
Перше засноване на рівні стресу та розумової втоми під час перебування в школі, а друге залежить від їх профілю когнітивних навичок.

Стрес, викликаний перебуванням у школі

Дитина з аутизмом, як і її однокласники повинна засвоїти загальну освітню програму, але наштовхується на додаткові проблеми у навчанні та стресу, у порівнянні з іншими дітьми. Такі діти мають ще й додаткову задачу в навчанні, а саме, соціальну. Вони повинні використовувати своє інтелектуальне міркування, щоб визначити соціальні правила, що панують у класі та, наприклад, на футбольному полі. Діти з РАС вимушені розшифрувати соціальні сигнали та коди, і вирішувати, що робити й що говорити в різних соціальних ситуаціях. Часто їх основною реакцією є критичне зауваження на відсутність реакції інших, коли вони відповідають правильно.

Навчання тільки на своїх помилках не є ефективним методом в даному випадку. Діти з РАС повинні зосередитися на додатковій програмі, яка в багатьох випадках емоційно та інтелектуально виснажує їх на кінець дня в школі. Вони також мають проблеми з читанням та відповіддю на емоційні сигнали вчителя та інших дітей, мусять дати собі раду у встановленні нових знайомств, з шумом і хаосом на ігровому полі, несподіваними змінами в шкільному перебігу дня і з сильними сенсорними відчуттями в класі. Протягом дня в школі вони рідко мають можливість розслабитися та перепочити.

Батьки, вчителі, психологи повинні вміти розпізнати загострення стресу, який переживають діти з подібними порушеннями на підставі видимих ознак їх поведінки та настрою. Ознаки, які містять поведінку в стилі Доктора Джекілла і Хайда (Dr. Jekyllai Mr. Hyde) полягають в тому, що показники стресу не впадають в очі в школі, але дитина є кимось зовсім іншим вдома. Вони можуть бути тихі й слухняні в класі, але нетерпимі й агресивні відразу після того, як повернуться додому. Деякі діти стають дуже неспокійними вранці, перед тим як йти в школу, а відмова йти на заняття, або втеча з них, може бути сигналом нестерпного стресу.

Інші діти можуть висловити сигнали в школі через епізодичну тривожність і гнів, з випадками паніки або порушенням спокою і вибуховою поведінкою. Інколи діти страждають від хронічного стресу, який сприяє клінічній депресії.
 Коли я розмовляю з дитиною з аутизмом та синдромом Аспергера, яка має проблеми з вивченням соціальної програми й опануванням стресу у школі, вони часто пояснюють, що хочуть чіткого поділу між домом і школою. Їх коментар: “Школа для навчання, а будинок для відпочинку та розваги”. Тому заміщення домашньою роботою, такого необхідного та заслуженого їм відпочинку – то є значно більше, ніж вони можуть витримати.

Профіль когнітивних навичок

Діти з РАС мають безпрецедентний профіль когнітивних навичок, які повинні бути розпізнані й скориговані, коли вони виконують наукову роботу дома або в школі. Одним з аспектів профілю є пошкоджена рольова функція. Цей профіль схожий як і у дітей з СДУГ, які можуть мати: труднощі з плануванням, організацією та визначенням пріоритетів, тенденцію бути імпульсивними та досить гнучкими при вирішенні проблем, погану пам’ять. Можуть бути й інші особливості, що містять у собі труднощі, наприклад, в створенні нових ідей, необхідності у спостереженні та керівництві, прийнятті рішень до того що важливе, а що зайве. Може також бути слабке сприйняття й управління часом.

 Інколи існує ймовірність безпрецедентного профілю на стандартизованих тестах на здібності, особливо вербальні та візуальні. Деякі діти відносно добре говорять і читають, мають хорошу лексику і словесні поняття, в той час як інші є візуалами, і для них “картинка коштує більше, ніж тисяча слів”.

Профіль дитини в області когнітивних здібностей і навчання, як правило, розпізнається адміністрацією школи та визначає спеціальні заходи у вигляді введення спеціального помічника, який допомагає дитині у вивченні шкільної програми. Учитель знає, як налаштувати програму для дітей з РАС, але ці знання та допомога часто не доступні вдома.

Наступний вибір стратегії створений так, щоб звести до мінімуму пошкоджену функцію управління, адаптація їх профілю когнітивних навичок та допомога дітям у виконанні їхніх домашніх завдань з меншим стресом для дітей і родини.

Створіть дома атмосферу для навчання

Місце, де дитина працює, має забезпечувати можливість концентрації уваги на навчанні. Корисним прикладом є клас дитини з відповідним налаштуванням стільців, освітлення і видалення відволікаючих предметів. Ці предмети можуть бути видимі, як, наприклад, наявність іграшок чи телевізора, які постійно нагадують про те, що дитина може робити. Переконайтеся, що місце придатне для виконання завдання та не містить зайвих предметів. Робоче місце повинно бути подалі від братів або сестер.

Щоденний розклад домашньої роботи може бути створений за допомогою батьків під керівництвом вчителя, для того, щоб визначити очікувану тривалість і зміст кожної з вправ та домашнього завдання. Це може бути дуже корисно коли є проблеми з призначенням відповідної кількості часу на кожен предмет домашньої роботи. Іноді, домашня робота може зайняти години, в той час як учитель виділив лише кілька хвилин на дані завдання.

Ви можете використовувати таймер, щоб нагадати дитині, скільки часу залишилося до завершення даної частини домашньої роботи. Важливо переконатися, що час на домашню роботу не співпадає з улюбленою телепрограмою та/або заняттям дитини. Якщо все ж так станеться, ви можете записати її на відео і дитина побачить програму, після того, як виконає домашню роботу.

Якщо вам необхідні регулярні перерви для поліпшення концентрації уваги, робота може бути розділена на частини, але треба сказати, скільки роботи було зроблено до початку хвилинної перерви. Поширеною помилкою є очікування занадто тривалої концентрації уваги дитини.

Підготовка домашньої роботи з допомогою вчителя

Вчитель може підкреслити ключові моменти домашньої роботи, щоб дитина знала, які саме аспекти важливі в підготовці завдання. Можна запитати у дитини про її план перед початком роботи, щоб переконатися, що її робота узгоджена та логічна, особливо, якщо домашньою роботою є, наприклад “есе”.

Якщо завдання вимагає декількох днів роботи, важливо, щоб вчитель регулярно перевіряв чернетки й прогрес дитини, що підвищує ймовірність того, що робота буде завершена в строк.

Проблеми з пам’яттю

Якщо дитина має проблеми з точним запам’ятовуванням того, яким було домашнє завдання, і запам’ятовуванням інформації під час виконання завдання, що є характерним симптомом порушення виконавчої функції, рішення складається в придбанні спеціального пристосування для роботи, наприклад, диктофона.

Маленький диктофон може використовуватися для запису голосових інструкцій вчителя, а дитина може додавати свої власні коментарі та особисті примітки до запису, які нагадають їй про ключову інформацію.

Дитина та її батьки будуть завдяки тому знати, що було сказано та що важливо в завданні. Інший спосіб – це телефонувати іншій дитині з класу, щоб запитати необхідну інформацію.

Журнал домашньої роботи може допомогти дитині пригадати, які книги взяти додому і якою є домашня робота на кожен вечір. Розклад або кольорові блокноти, можуть зробити так, що ця стратегія буде більш приваблива для дитини.

Ці способи представлені як відповідні, швидше, для дорослих, ніж для дітей з проблемами у навчанні.

Нагляд

Дитина може мати проблеми з початком роботи, або не буде знати, що робити в першу чергу. Причиною може бути відкладання справ на потім, тому батьки повинні контролювати початок домашньої роботи. Навіть якщо дитина вже почала, це не кінець нагляду та контролю.

Батьки повинні бути доступні, якщо дитина потребує допомоги коли розгубилася, або, щоб бути впевненим, що вибрали правильну стратегію. У таких дітей може існувати тенденція закритості до інших стратегій і вперте дотримання одного шляху, в той час як інші діти в такій ситуації переконуються в іншому варіанті. Техніка інформування, що є більше ніж один спосіб мислення, дає дитині список різних способів вирішення конкретної проблеми. Дитина повинна знати, що існує план “Б”.

Контроль також необхідний для того щоб допомогти дитині визначити пріоритети, планувати, допомогти із запам’ятовуванням слів та для підтримання мотивації. Мотивація може бути піднята за допомогою нагороди за концентрацію уваги та зусилля.

Управління почуттями

Широко відомі проблеми дітей з РАС справлятися з розчаруванням і критикою, їх нездатністю впоратися з емоціями. Вони можуть стати неспокійними, коли розгублюються або зробили помилку.

Доросла людина, повинна бути доступна, щоб допомогти дитині залишатися спокійною і логічною. Дорослий повинен бути прикладом спокою, що може бути важким, коли дорослий, як і дитина заплутався, не знаючи, що робити. Це може закінчитися сльозами для обох. (** чимось є бажання доповнити, наприклад, що «Дорослий допомагає зосередитися, заспокоїтися, можливо зробити перерву та відпочити, щоб повернутися до виконання у належному стані»)

Стиль пізнання

Ми повинні особливо замислитися над слабкими та сильними сторонами пізнавальних навичок дитини.

Якщо дитина відносно добре відчуває себе в зоровому – візуальному сприйнятті, то це діаграми, графіки, демонстрації, тощо, що поліпшать їх розуміння.

Якщо її сильною стороною є усне спілкування, тоді це письмові інструкції та обговорення з використанням метафор (зокрема, метафори, пов’язані з їх інтересом). Це може також допомогти.

Додаткові методи включають використання клавіатури комп’ютера, особливо для тих дітей, які мають проблеми з написанням рукою. Іноді батьки грають роль секретарки та пишуть матеріали для дитини й покращують її відповіді. Домашня робота може бути швидше співпрацею, ніж самостійним завданням.

Це означає лише те, що без допомоги батьків робота, скоріш за все не буде закінчена.

Діти з аутизмом часто користуються доступом до комп’ютера і здатні більше розуміти матеріал, якщо він представлений на моніторі комп’ютера.  

Матеріал поданий особою, додає ситуації соціальний та мовний вимір, який може поставити дитину у більше збентеження. Вчителі повинні скорегувати домашню роботу так, щоб значна її частина була проведена за допомогою комп’ютера. Навички обробки текстів, в основному графічних програм та перевірки граматики та орфографії мають неоціненне значення в підвищенні доступності та якості роботи.

Якщо батьки не можуть допомогти дитині вирішити проблему, рішенням за узгодженням з викладачем, може бути зв’язок з ним, щоб він міг поговорити безпосередньо з дитиною. Регулярне використання цього методу може допомогти та значно знизити кількість та складність домашньої роботи.

Діти з РАС вимагають особливої уваги при введенні нового матеріалу. Домашні роботи повинні бути сконструйовані так, щоб швидше використати вже знайомий матеріал, та поступово вводити нові поняття.

Іншою характерною особливістю є труднощі в усному поясненні власного міркування. Дитина може знайти правильне рішення математичної задачі, але не буде в змозі пояснити словами, як це вирішити. Вони можуть мати досить нестандартний інтуіційний ніж дедукційний спосіб міркування.

Потрібно прийняти правильне рішення, навіть якщо логіка не є ясною. Проблема в тому, що для батьків може бути важким те, щоб поліпшити дитині розуміння, коли вона це блокує.

Навчання дитини з РАС вимагає спеціальних навичок, і від батьків їх не очікується. Батьки, є більш емоційно заангажовані, ніж учитель, і тому їм важко бути об’єктивними. Рішенням є, наприклад,  найнятий репетитор, щоб забезпечити хорошу допомогу і нагляд.

Тим не менш, це може бути неможливо у фінансовому становищі більшості сімей. Суперечлива думка. Якщо домашня робота пов’язана зі стражданням, то що можна зробити, щоб зменшити відчай дитини, яка втомилася вдень у школі, батькам, які намагаються мотивувати дитину та вчителю, який бачить, що домашня робота не є найефективнішим способом навчання такої дитини?

Якщо домашня робота регулярно вимагається від дитини, то всі повинні зрозуміти, що потрібно багато часу і зобов’язання з усіх боків, щоб робота була завершена успішно і в строк.

Одним варіантом є те, щоб дозволити дитині закінчити її домашню роботу в школі. Це може бути зроблено під час обідньої перерви або перед чи після уроків у класі або в шкільній бібліотеці. Тим не менш, як і раніше діти з РАС будуть потребувати допомоги та контролю з боку вчителя. Деякі діти можуть закінчити середню школу, взявши менше предметів, а додатковий час доступний протягом дня у школі, витратити на домашні вправи.

Яка альтернатива, якщо всі методи не працюють? «Чи діти з аутизмом повинні бути звільнені від виконання домашнього завдання?»

Якщо всі стратегії, викладені в цій статті, не увінчалися успіхом або неможливі у застосуванні, тоді відповідь “так”.  Іноді така порада – це велике полегшення для дитини, її батьків і, також ймовірно і вчителів.