Які вони насправді – “діти дощу”: 5 помилкових міфів щодо аутизму.

Міф 1: Аутизм – це хвороба

Факти: Розлади аутистичного спектру – це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

Міф 2: Аутизм пов'язаний з вакцинацією

Факти: Численні дослідження доводять, що вакцини в принципі і вакцинація проти кору зокрема в жодному разі не можуть бути причиною розвитку аутизму у дітей. Розлади аутистичного спектру – це генетичне порушення, з ним народжуються, а не набувають через щеплення в дитинстві або в результаті неправильного виховання. Ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

Міф 3: Аутизм – рідкісне порушення

Факти: Аутизм більш поширений, ніж синдром Дауна, тому рідкісним назвати його навряд чи можна. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 1 дитина зі 160 страждає розладом аутистичного спектру. В Україні зареєстровано понад 7 тисяч таких дітей (7 491 у 2017 році).

Міф 4: Всі люди з аутизмом – генії / мають порушення інтелекту

Факти: Люди з аутизмом різні. Так, серед них є ті, хто може вирішувати складні математичні задачі і володіє феноменальною пам'яттю, а є люди і з середніми здібностями. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому. Якщо у дитини є проблеми з інтелектом – це додатковий діагноз.

Міф 5: Люди з аутизмом замкнуті, не хочуть спілкуватися і їм ніхто не потрібен

Факти: Це не так. Як і всі, вони відчувають потребу в спілкуванні. Їм завжди є що сказати, просто складно це зробити. Тому потрібно вчасно знайти альтернативний спосіб комунікації. Їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

Що треба знати про аутизм

1. Аутизм – це один з видів інвалідності або обмежених можливостей здоров’я. Це означає, що у людини  відсутні якісь конкретні здібності, але, в цілому, він нітрохи не гірше за інших. Він може бути дуже розумний і талановитий. У сучасній науці існують методи корекції аутизму. Ми звикли до того, що інвалідність, зазвичай, помітна – людина не може ходити, бачити, чи чути. При аутизмі ж людина виглядає зовсім звичайно, але його мозок працює не так, як у інших. Йому набагато складніше комунікувати з навколишнім світом – говорити, розуміти почуте від інших людей, спілкуватися і заводити друзів.

2. Людина з аутизмом бачить світ не так, як всі інші. Він інакше сприймає практично все: звуки, кольори, запахи або дотик. Абсолютно звичайні для нас речі – наприклад, шум вулиці на задньому фоні, для аутиста можуть бути настільки сильними стимулами, як, наприклад, виття сирени. Людина з аутизмом може не переносити, коли до нього торкаються. Або занадто сильно реагувати на запахи, які іншим здаються зовсім слабкими. Тому не треба дивуватися, якщо дитина з аутизмом злякалася різкого звуку, або якщо вона носить спеціальні навушники або темні окуляри – це може бути йому необхідно. З іншого боку, саме завдяки своїй особливій чутливості багато людей з аутизмом сприймають світ яскравішим, ніж інші. І це, наприклад, може виражатися в творчості.

3. Деякі діти з аутизмом не говорять, або говорять зовсім мало, але це не означає, що вони нічого не розуміють. Насправді вони все сприймають, але не можуть відреагувати на це словами.

4. У дітей з аутизмом, яким складно розмовляти, можуть бути свої способи спілкування. Вони, наприклад, показують на предмети рукою, використовують спеціальні жести (подібно глухонімим і слабочуючим), а також люди з аутизмом можуть спілкуватися спеціальними картками з картинками або надрукованими словами. Якщо людина спілкується не так, як ви звикли, це не означає, що він нерозумний. Можна проявити терпіння і зрозуміти, що йому потрібно.

5. Діти з аутизмом можуть робити дивні рухи або видавати незвичайні звуки. Наприклад, деякі аутисти постійно гойдаються вперед-назад, трясуть кистями рук, мотають головою або постукують ногами. Таких рухів не треба боятися. Багатьом такі рухи допомагають заспокоїтися або краще думати, а іноді дивні рухи руками означають, що людина просто щаслива.

6. Якщо деякі діти з аутизмом майже не говорять, то інші можуть розповідати без угаву про те, що їм цікаво. У дітей з аутизмом можуть бути абсолютно будь-які захоплення: поїзди, космос, тварини, листівки або комп’ютери. У всіх бувають улюблені теми, але у аутистів інтерес до чогось може бути просто безмежним. І якщо розмова перейшла на цю тему, і вам здається, що співрозмовник говорить занадто багато, то просто розкажіть йому про це – швидше за все, він просто не розуміє, що його головне захоплення вас не цікавить.

7. Ви помічали, що коли люди розмовляють, то вони мимоволі починають дивитися один на одного і заглядають один одному в очі? Людям з аутизмом такий погляд може здаватися страшним і неприємним. А деякі не здатні одночасно дивитися в очі своєму співрозмовнику і сприймати його мову. Тому, якщо людина з аутизмом на вас не дивиться, то це не означає, що він ображений, не хоче з вами спілкуватися або не чує вас. Можливо, він як раз дуже уважно вас слухає.

8. Людям з аутизмом буває дуже важко зрозуміти ваші почуття по виразу обличчя та іншим звичним нам ознакам. У розмові вони приділяють увагу лише словам, і часто розуміють ці слова буквально. Тому спілкуватися з аутистами краще максимально прямо – без жартів і потакань. Інакше вони можуть просто вас не зрозуміти.

9. Вам самим може бути складно зрозуміти, що відчуває людина з аутизмом. При аутизмі емоції зовсім по іншому виражаються  голосом або на обличчі. Але якщо у людини завмерлий вираз обличчя і монотонний голос, то це не означає, що він нічого не відчуває! Якщо ви не розумієте, як людина з аутизмом до чого-небудь відноситься, то просто запитайте його безпосередньо.

10. Іноді може здатися, що аутична людина зовсім не цікавиться іншими, але це не так. Аутистам, як і всім нам, важливі спілкування і друзі.

Аутисти часто не знають, як почати спілкування, як завести знайомство, і, в підсумку, можуть просто здатися неввічливим, або навпаки – цураються своїх однолітків. Тому дуже здорово, якщо ви першими запропонуйте аутисту спілкування. І в його особі ви, швидше за все, зможете знайти людину, яка буде дуже цінувати вашу дружбу.

Ну і головне, що потрібно пам’ятати – всі люди різні, і у кожного бувають свої «дивацтва», все залежить лише від того, що ми називаємо нормою. І якщо ми навчимося приймати тих, хто відрізняється від нас, наше життя стане яскравішим і багатшим.